Поради туристам в Омані

КОРИСНІ ПОРАДИ Дуже багато в країні підпорядковано звичаїв і традиційним ісламським нормам, тому слід дотримуватися певних правил поведінки. У громадських місцях жінкам варто уникати надмірно відкритої або обтягує одягу і міні-спідниць, а чоловікам - шорт або майок без рукавів. Носіння європейцями місцевої одягу теж не схвалюється, і хоча швидше за все ніхто відкрито не висловить невдоволення з цього приводу, одягатися "під араба" також не рекомендується. Входити в мечеть немусульманам заборонено (обмежений вхід дозволений в мечеть султана Кабуса в столиці країни). При цьому охайність в одязі тут дуже цінується. У банках, на переговорних пунктах, на пошті і в інших місцях є окремі віконця для жінок. У таксі жінці відводиться заднє сидіння, а в маршрутних таксі - переднє. Забороняється знімати військові і поліцейські об'єкти, аеропорти і внутрішні приміщення мечетей. У побутовій зйомці також слід бути дуже обачним - не варто фотографувати і навіть наводити об'єктив на чоловіків без їх на те згоди. Особливо не рекомендується фотографувати жінок і священнослужителів, іноді можуть активно перешкодити зйомкам навіть поліцейські. У країні досить жорсткі природоохоронні норми. На узбережжі Рас аль-Хадда - Рас аль-Джунейз забороняється збирати раковини і будь-які інші природні об'єкти. Гучні розмови і фотозйомка зі спалахом заборонені. Одяг повинен бути темною. Одночасно відвідувати такі заповідні райони можуть не більше 60 чол. Також без спеціального дозволу не дозволяється відвідувати заповідники і резервати, збирати трави або проводити фотографування (та й взагалі наближатися до тварин) в період спарювання. Антилопа антилопа особливо охороняється законом. Підйом коралів і черепашок з дна, а також трофеїв з місць аварій корабля, категорично заборонений. Будь-який вид риболовлі та підводного полювання повинен проводитися в організованому порядку і підлягає ліцензуванню. Перед поїздкою в охоронювані зони слід завжди консультуватися в Директорат природних заповідників в Маскаті. Оман - одна з найбільш безпечних країн світу. Рівень злочинності вкрай низький. Навіть в провінції і в нічний час доби можна не побоюватися яких-небудь проблем з місцевими жителями. До води в цілому тут ставлення дуже трепетне. Тому ні в якому разі не можна купатися в місцевих водоймах, у відкриту лити воду на землю (навіть для гігієнічних процедур) або залишати відкритим кран. Водопровідна вода, в основному, артезіанська або опріснення, тому абсолютно безпечна для вживання, але зважаючи на повну відсутність в ній мінеральних солей не рекомендується для пиття - краще використовувати бутильовану воду. Окрему проблему представляють собою "вади" - русла сухих зазвичай струмків і річок. У період дощів вони швидко наповнюються водою, яка бурхливими потоками лине вниз, зносячи маси грунту і каменів, і заливаючи абсолютно сухі перш ділянки. У країні навіть введений спеціальний дорожній знак "Обережно, вади!" (Перекреслений трьома горизонтальними хвилястими лініями вертикальний прямокутник у вигляді стрілки). До природних небезпек відносяться теплової (сонячний) удар, високий рівень сонячної радіації (слід використовувати захисні креми, окуляри та одяг), своєрідний склад місцевої води і їжі. Небезпечних диких тварин практично немає. При зануренні слід побоюватися акул, барракуд, скатів, численних коралових риб, чиї шипи досить отруйні, а також морських їжаків, чиї голки надовго застряють в тілі людини. На півдні країни досить сильні течії і прибій, що робить занурення в невідомому місці досить небезпечним заходом. В Омані досить заплутана система позначень вулиць і будинків - більшість з них не має назв зовсім - тільки номер або назва району. Деякі райони мають "місцеві" назви, які не вказані ні в яких довідниках, але активно використовуються в повсякденному спілкуванні. Ще більше плутанини викликають абревіатури, які зазвичай вимовляються разом і набули статусу самостійних слів (наприклад, словом "ейчоуп" позначають поліцію, "емкью" - столичний район Мадінат-султан-Кабус, і т. Д.). Оманці дуже товариські і можуть вільно заговорити з незнайомою людиною, але при цьому коло тем досить жорстко обмежений певними правилами - не слід говорити про особисте життя (про сім'ю - хоч греблю гати), про релігію, про місцеві жінок, законах і звичаї. У той же час питання до жінки про її чоловіка або кількості у неї дітей вважається цілком доречним. Султан користується в країні незаперечним авторитетом, тому будь-які висловлювання про нього або його сім'ї можуть бути сприйняті щонайменше вороже. Чоловіки при зустрічі або тиснуть один одному руки, або двоекратное позначають поцілунок. З жінкою вітатися за руку (та й взагалі торкатися) можна тільки в тому випадку, якщо таку ініціативу проявила вона сама або її чоловік, але зовсім не забороняється привітати жінку, навіть із закритим обличчям, посигналив клаксоном автомобіля або помахавши рукою. Особливою пунктуальністю місцеві жителі не відрізняються. Гостинність оманцев широко відомо. Відмова від запрошення в гості може бути розцінений як особисту образу. При вході в будинок слід обов'язково зняти взуття і слідувати розпорядженням господаря. Оманську трапеза проходить без участі столів і стільців - гості розміщуються на підлозі, на спеціальних матах і подушках. Частування зазвичай дуже легкі (чай, кава, фрукти, солодощі і т. Д.), Але досить рясні (чашку наповнюватимуть постійно), але від нього не прийнято відмовлятися. Зазвичай, щоб дати господарям зрозуміти, що їх привітність сприйнято з належною повагою, але більше нічого з'їсти просто неможливо, досить покачати чашку в руках. Брати їжу лівою рукою не прийнято. Рис беруть щіпкою, деякі пастоподібні страви (хоммус, мутаббель), можна брати шматочком хліба. Завершують трапезу зазвичай зубочистка ( "Хатаб Асна") або зерна кмину ( "аннут"), які використовуються для освіження порожнини рота. Більшість готелів і ресторанів мають ліцензію на продаж алкогольних напоїв, які повинні бути вжиті на місці, без права виносу. Винос алкоголю на вулицю, розпивання в громадських місцях, водіння автомобіля в нетверезому вигляді і перевезення алкоголю переслідуються законом і караються досить жорстко (аж до тюремного ув'язнення). Ціни на алкоголь високі. У період рамадана алкогольні напої не продаються. Увечері в середу і четвер багато ресторанів переповнені. У деяких ресторанах і кафе не буває меню в традиційному розумінні цього слова - страви замовляються усно або за принципом "то ж, що і за тим столиком". Втім, господарі таких закладів зазвичай самі приходять на допомогу іноземцю, якщо бачать, що він не може оформити замовлення. У більшості місць чайові давати не обов'язково. Дорогі ресторани додають до рахунку 15-17% за обслуговування автоматично, але в разі хорошого обслуговування рекомендується залишати персоналу 5-10% від суми рахунку. У таксі чайові не прийняті, тому що вартість поїздки обмовляється заздалегідь. У готелях до вартості обслуговування додається місцевий податок в 15%. На ринках і в приватних магазинах можна торгуватися, у великих магазинах ціни фіксовані. Музеї та інші пам'ятки безкоштовні. Електрична мережа розрахована на напругу 220 В., 50 Гц, розетки, в основному, британського стандарту - три штирі з заземленням. Адаптер можна придбати в магазинах. Система заходів метрична, але на базарі і в невеликих крамницях часто використовують місцеві або британські міри ваги і довжини. Температура вимірюється в градусах за Цельсієм.